чвир
ЧВИР, у, ч.
1. Нагар із тютюну в люльці, мундштуці.
* У порівн. [Пропашка:] Пху!.. Гіркота ж яка, мов чвир у люльці... (І. Микитенко).
2. діал. Відходи цукроваріння.
Використання чвиру в сільському господарстві.
3. діал. Погана, неякісна горілка.
Слухав [Сірко] суплікацію .. мовляв, .. правлять з усіх однаковий податок, кварту з куфи, – і з тих, у кого горілка справжня, і з тих, у кого сам чвир (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чвир — чвир іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- чвир — -у, ч. 1》 Нагар з тютюну в люльці, мундштуці. 2》 діал. Відходи цукроваріння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чвир — Чвир, чви́ру, -рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чвир — ЧВИР, у, ч. 1. Нагар з тютюну в люльці, мундштуці. *У порівн. [Пропашка:] Пху!.. Гіркота ж яка, мов чвир у люльці… (Мик., І, 1957, 224). 2. діал. Залишки при цукроварінні. Словник української мови в 11 томах
- чвир — Чвир, -ру м. 1) Гарь въ трубкѣ. Мил. М. 75. 2) Родъ водки: полугаръ, 3) Отброски при сахарномъ производствѣ. Харьк. г. Словник української мови Грінченка