чеканний
ЧЕКА́ННИЙ, а, е.
1. Признач. для чеканення.
Чеканний молоток у величезній руці, якою, здавалось, можна було залюбки гнути залізо, порівнянно з відбійним, був пір'їнкою (з газ.).
2. Вигот. чеканкою (у 1 знач.).
Чеканна кольчуга.
3. перен. Чіткий, виразний, ретельно опрацьований.
І саме в цих творах [збірка “Плуг”] Тичина виступив як поет-реаліст, майстер чіткого, простого, чеканного вірша (з наук. літ.);
Замість вишуканої абстрактності, що спостерігалась, скажемо, в творі “Число”, появились [у М. Бажана] чеканні, вагомі образи (А. Малишко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чеканний — чека́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- чеканний — -а, -е. 1》 Признач. для чеканення. 2》 Вигот. чеканкою (у 1 знач.). Чеканна кольчуга. 3》 перен. Чіткий, виразний, ретельно опрацьований. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чеканний — ЧЕКА́ННИЙ, а, е. 1. Признач. для чеканення. Чеканний молоток у величезній руці, якою, здавалось, можна було залюбки гнути залізо, у порівнянні з відбійним, був пір’їнкою (Роб. газ., 20.Х 1965, 2). 2. Вигот. чеканкою (у 1 знач.). Чеканна кольчуга. Словник української мови в 11 томах