челядня
ЧЕЛЯ́ДНЯ, і, ж., іст.
Приміщення для слуг та наймитів.
Парубок насварився на служниць.., і вони зі сміхом ускочили в челядню (М. Стельмах);
Управитель зайшов у челядню (Н. Рибак).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- челядня — челя́дня іменник жіночого роду іст. Орфографічний словник української мови
- челядня — -і, ж., іст. Приміщення для слуг і наймитів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- челядня — ЧЕЛЯ́ДНЯ іст. (приміщення для слуг та наймитів), ЧЕЛЯ́ДНА, ЧЕЛЯ́ДНИЦЬКА, ЛЮ́ДСЬКА́, ЛЮ́ДСЬКА́ ХА́ТА, ЛАКЕ́ЙСЬКА (приміщення для лакеїв). А в челядні саме сідали вечеряти (З. Тулуб); — Зайди в челядницьку, старче, та скажи, щоб дали тобі попоїсти (Ф. Словник синонімів української мови
- челядня — ЧЕЛЯ́ДНЯ, і, ж., іст. Приміщення для слуг та наймитів. Парубок насварився на служниць.., і вони зі сміхом ускочили в челядню (Стельмах, I, 1962, 350); Управитель зайшов у челядню (Рибак, Помилка.., 1940, 110). Словник української мови в 11 томах