чепелик
ЧЕПЕ́ЛИК, а, ч., діал.
Ніж із сточеним лезом.
На признаку дав чепелика свого (Г. Хоткевич);
У діалектах існують ще такі назви [ножа]: ниж, неіш, .. ножик, .. тупік, тупіль, тупець, тупак, тупиця, .. стріхіль, чепелик .. та ін. (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чепелик — див. ніж Словник синонімів Вусика
- чепелик — чепе́лик → ціпелик Лексикон львівський: поважно і на жарт
- чепелик — -а, ч. 1》 діал. Зменш. до чепель. 2》 зах. Складений поясний ніж. 3 діал. Уламок коси з насіченим дрібним зуб'ям, що ним розщеплюють лико. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чепелик — Чепелик, -ка м. 1) ум. отъ чепель. 2) Складной ножъ, привѣшенный у мужчинъ на поясѣ. Гол. Од. 60. 3) Родъ ножа изъ обломка косы съ мелко насѣченными клинообразными зубьями, употребляемый решетниками для разщепленія лыка. Вас. 175. Словник української мови Грінченка