черви

ЧЕ́РВИ, ів, мн.

Безхребетні тварини, які пересуваються, вигинаючи своє м'яке видовжене тіло.

Різноманітні істоти, яких залічують до червів, характеризуються такими спільними ознаками: двобічною симетрією, здебільшого видовженою формою тіла, відсутністю справжніх кінцівок та дуже просто побудованою нервовою системою і видільними органами (з наук. літ.);

Велике враження справили на вченого [В.Докучаєва] дані про те, що на кожному гектарі землі можуть жити 133 тисячі дощових червів, загальною вагою 400 кілограмів (з наук.-попул. літ.).

(1) Багатощети́нкові че́рви – клас кільчастих черв'яків, що поширені в морях Світового океану.

△ (2) Ві́йчасті че́рви – клас плоских червів, тіло яких довжиною від 0,2мм до 60 см вкрите війками і має перев. плескату, листовидну або стьожковидну форму зустрічаються в морях, прісних водоймах і вологому ґрунті.

Деякі морські війчасті черви розвиваються з перетворенням – із запліднених яєць виходять личинки, які згодом набувають рис дорослих особин (з наук. літ.);

(3) Пло́скі че́рви – тип паразитичних (війчастих, стьожкових і т. ін.) черв'яків, що мають сплюснуте у спинно-черевному напрямку тіло;

(4) Стьожкові́ че́рви – плоскі черви, що мають подібне до стьожки сплющене тіло, яке складається з члеників; паразитують в організмі хребетних тварин і людини;

(5) Черевові́йчасті че́рви – клас первиннопорожнинних червів, поширених у морських і прісних водоймах, що ведуть придонний спосіб життя і живляться одноклітинними організмами та органічними рештками.

Черевовійчасті черви близькі до війчастих червів (з наук.-попул. літ.).

◇ (6) Че́рви б пої́ли (з'ї́ли) кого, лайл. – уживається для вираження великого незадоволення тим, хто просить їсти.

По хатах крик та плач стоїть, дітвора репетує: “Їсти хочеться”, а матері гукають: “черви б вас поїли кляті!” і годують дітвору духопеликами (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. черви — че́рви: ◊ че́рви на ґрис стереби́ли про давно померлого (ст): Старий Липач мав те все на увазі, лід попелом посипаючи. Йому нічого подібного не грозило, бо його стару вже давно черви на ґрис стеребили... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  2. черви — -ів, мн. Безхребетні тварини, які пересуваються, вигинаючи своє м'яке видовжене тіло. Малощетинкові черви — те саме, що олігохети. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. черви — ЧЕ́РВИ, ів, мн. Безхребетні тварини, які пересуваються, вигинаючи своє м’яке видовжене тіло. Різноманітні істоти, яких залічують до червів, характеризуються такими спільними ознаками: двобічною симетрією, здебільшого видовженою формою тіла... Словник української мови в 11 томах