1. Словник української мови у 20 томах

червоненький

ЧЕРВОНЕ́НЬКИЙ, а, е.

Пестл. до черво́ний 1.

В поле виїхали. Сонечко вранішнє золотеньке, червоненьке, уже так осяяло все (А. Тесленко);

Галка оглядалася по кімнаті, розгойдуючи на пальчику червоненьку, на тонкім ремінчику сумочку (Ю. Мушкетик);

Андрій, знявши картуза, витирав червоненькою хусткою білий-білий високий лоб, обведений сизою смугою від картуза, веснянкувате, з широкими вилицями лице з червоними плямами (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. червоненький — див. червоний Словник синонімів Вусика
  2. червоненький — червоне́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  3. червоненький — -а, -е. Пестл. до червоний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. червоненький — ЧЕРВОНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до черво́ний 1. В поле виїхали. Сонечко вранішнє золотеньке, червоненьке, уже так осяяло все (Тесл., З книги життя, 1949, 116); Галка оглядалася по кімнаті, розгойдуючи на пальчику червоненьку, на тонкім ремінчику сумочку (Мушк., День.., 1967, 11). Словник української мови в 11 томах
  5. червоненький — Червоний, -а, -е 1) Красный. Червона калина. І червоні чоботи мулять. Ном. № 1998. 2) Какъ существ. Червонецъ. О. 1862. IV. 18. Грин. III. 516. Ой викинув пан Каньовський на стіл сто червоних. Чуб. V. 428. ум. червоненький, червонесенький. Словник української мови Грінченка