1. Словник української мови у 20 томах

червоноармієць

ЧЕРВОНОАРМІ́ЄЦЬ, і́йця, ч., іст.

Рядовий Червоної Армії.

Проти людини з хрипким голосом виступили з обуренням і лайкою декілька червоноармійців: він замовк у своєму кутку, наче хтось рота замкнув йому (Г. Косинка);

На станції Ташкент стояв у черзі за квитком між узбеками якийсь собі демобілізований червоноармієць – Давид Мотузка (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. червоноармієць — див. воїн Словник синонімів Вусика
  2. червоноармієць — червоноармі́єць іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  3. червоноармієць — -ійця, ч., іст. Рядовий воїн Червоної армії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. червоноармієць — Червоноармі́єць, -мі́йця; -мі́йці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. червоноармієць — ЧЕРВОНОАРМІ́ЄЦЬ, і́йця, ч. Рядовий воїн Червоної Армії. На станції Ташкент стояв у черзі за квитком між узбеками якийсь собі демобілізований червоно-армієць — Давид Мотузка (Головко, II, 1957, 10). Словник української мови в 11 томах