1. Словник української мови у 20 томах

червонокорий

ЧЕРВОНОКО́РИЙ, а, е.

Який має червонувату кору.

Молода червонокора вишенька боязко й соромливо стукала у вікно сніжно-білою галузкою (Л. Дмитерко);

Тепер і він [Богдан], і стіни інституту, і червонокорі вишні під ними, і плескіт річки за ними – усе це стало невимовно дорогим перед прощанням (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. червонокорий — червоноко́рий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. червонокорий — -а, -е. Який має червонувату кору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. червонокорий — ЧЕРВОНОКО́РИЙ, а, е. Який має червонувату кору. Молода червонокора вишенька боязко й соромливо стукала у вікно сніжно-білою галузкою (Дмит., Наречена, 1959, 169). Словник української мови в 11 томах