червоніння
ЧЕРВОНІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. червоні́ти.
Еліза ліниво підводиться, злегка потягається й сміється негарним, жорстким, злим смішком. І зразу видно, що весь її попередній дитячо-соромливий ніжний сміх, усе червоніння, задумлива напівзгода – все це було несправжнє (В. Винниченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- червоніння — червоні́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- червоніння — -я, с. Дія за знач. червоніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- червоніння — Червоні́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- червоніння — ЧЕРВОНІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. червоні́ти. Словник української мови в 11 томах