1. Словник української мови у 20 томах

червіньковий

ЧЕРВІ́НЬКО́ВИЙ, а, е.

Який має колір червіньки; густо-червоний із коричневим відтінком; багряний.

Сонце приснуло у вікно, і пучок золотистого проміння заплутався у Фіриних кучерях. Від того її волосся спалахнуло буйною пожежею, червіньковим полум'ям (О. Донченко);

І сняться мені вокзали, ешелони, загони і шляхи – червінькові шляхи (М. Хвильовий);

// У якому (в якій) переважає такий колір.

Тільки й сам я в червінькову осінь, В глід вкохавшись, в небо осяйне, Дослухаюсь, Тонько русокоса: З-понад моря не зовеш мене? (А. Малишко);

Спідньої сорочки не видно, бо революція знає одну гармонію фарб: червіньковий з кольором хакі, тому й сорочка була зелена (М. Хвильовий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. червіньковий — див. червоний Словник синонімів Вусика
  2. червіньковий — черві́нько́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. червіньковий — -а, -е. Який має колір червіньки; густо-червоний з коричневим відтінком; багряний. || В якому (в якій) переважає такий колір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. червіньковий — ЧЕРВОНИЙ (кольору крові), КРОВ'ЯНИ́Й, КРИВА́ВИЙ, КАЛИ́НО́ВИЙ, БОРДО́ВИЙ, БОРДО́, ВИШНЕ́ВИЙ, ЧЕРВЛЕ́НИЙ (ЧЕРЛЕ́НИЙ) діал., ГРАНА́ТОВИЙ діал. (темно-червоний); МАЛИ́НО́ВИЙ (кольору ягоди малини — темно-червоний); РУБІ́НОВИЙ (кольору рубіну); МА́КОВИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. червіньковий — ЧЕРВІНЬКО́ВИЙ, а, е. Який має колір червіньки; густо-червоний з коричневим відтінком; багряний. Сонце приснуло у вікно, і пучок золотистого проміння заплутався у Фіриних кучерях. Від того її волосся спалахнуло буйною пожежею, червіньковим полум’ям (Донч. Словник української мови в 11 томах
  6. червіньковий — Червіньковий, -а, -е Коричнево-красный (о цвѣтѣ глиняной посуды). Вас. 184. Словник української мови Грінченка