черв'ячок

ЧЕРВ'ЯЧО́К, чка́, ч.

1. Зменш. до черв'я́к.

Рибалка удочку закинув, Наткнувши на гачок Чималий черв'ячок (Л. Боровиковський);

Коломійця зворушило його щире каяття, хоч десь в глибинах душі ворушився черв'ячок сумніву (В. Речмедін);

* Образно. Темні черв'ячки брів поволі ворушились на її блідому чолі (І. Микитенко);

За останні два місяці тиждень жив [Хаблак] із сім'єю, не надивився, та й зовсім крихітною була тоді Оксана, черв'ячок рожевий (В. Дрозд);

* У порівн. Хлопчик кричав, рвався до матері, як черв'ячок, звиваючися у своїх кайданах (Г. Хоткевич).

2. діал. Вид мережування.

Побутували такі техніки, як гладь (“коса”), .. змережування черв'ячком (із журн.).

◇ (1) Замори́ти черв'ячка́ (д) див. замо́рювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. черв'ячок — черв'ячо́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. черв'ячок — -чка, ч. Зменш. до черв'як. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. черв'ячок — Черв'ячо́к, -чка м. 1) ум. отъ черв'як. 2) Родъ мережки. (Залюбовск.). Родъ узора при сшиваніи плахти. Черниг. у. 3) мн. Родъ кушанья изъ гречневой каши, протертой на решето, съ макомъ. Маркев. 164. Словник української мови Грінченка