1. Словник української мови у 20 томах

черевний

ЧЕРЕВНИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до че́рево 1.

Лікар водив пальцями по всій черевній поверхні і, натискаючи то в одному, то в іншому місці, шукав бодай якихось ознак апендициту, на який жалівся хворий (Д. Бедзик);

Черевний м'яз відводите праворуч, якщо тиснутиме правою рукою на коліна, а ліву відпружуєте (із журн.);

Ця риба [мала скорпена] .. має отруйну зброю: 11 голок – променів спинного плавця, один списик на черевному плавці й три – на анальному (з наук.-попул. літ.).

2. перен. Про густе, глибоке ревіння худоби.

Густе, черевне ревисько .. бугая .. шугонуло над дворищем, полошкнуло телят у загоні і раптом обірвалося (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. черевний — [чеиреиўний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. черевний — черевни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. черевний — -а, -е. Прикм. до черево 1). Черевна порожнина. Черевний тиф мед. — гостра інфекційна хвороба, збудником якої є черевнотифозні бактерії (палички). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. черевний — Черевни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. черевний — ЧЕРЕВНИ́Й, а́, е́. Прикм. до че́рево 1. Лікар водив пальцями по всій черевній поверхні і, натискаючи то в одному, то в іншому місці, шукав бодай якихось ознак апендициту, на який жалівся хворий (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 9); Черевна порожнина. Словник української мови в 11 томах