черенки

ЧЕРЕНКИ́, і́в, мн.

Літери у типографському шрифті.

Взяв до рук “Діло” і читав “Відгуки дня”. Черенки підпригували [підстрибували], викривлювалися химерно, але чого вони хотіли, не розумів (Б. Лепкий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. черенки — Черенки, -ків м. мн. 1) Черенокъ (ножа). см. черен. Кинув на дорогу черенки зо складного ножика. Чуб. ТІ. 670. 2) Шрифтъ (типографскій). Словник української мови Грінченка