черет
ЧЕРЕ́Т, у, ч., діал.
Очерет.
Ой там моя хатонька край води з високого дерева – лободи. А ще к тому (сінечки) приплету з високого дерева черету (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- черет — Черет, -ту м. = очерет. Мил. М. 69. Ой там моя хатонька край води з високого дерева — лободи. А ще к тому (сінечки) приплету з високого дерева черету. Мет. 121. Словник української мови Грінченка