1. Словник української мови у 20 томах

черкеси

ЧЕРКЕ́СИ, ів, мн. (одн. черке́с, а, ч.; черке́ска, и, ж.).

1. Народність, яка проживає в Карачаєво-Черкесії (Російська Федерація); представники цієї народності.

Традиції і побут черкесів.

2. заст. Загальна назва народностей, які населяли Північний Кавказ; представники цих народностей.

Тепер, кажуть, Головатий Останки збирає Та на Кубань підмовляє, Черкеса лякає (Т. Шевченко);

Черкеси зв'язали обох полонеників, прив'язали їх до коней і погнали (М. Коцюбинський);

Стерігсь, щоб любощів йому черкеска з ними не сунула (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. черкеси — ЧЕРКЕСИ – ЧЕРКАСИ Черкеси, -ів, мн. (одн. черкес, -а). Народність, яка проживає в Карачаєво-Черкесії; заст. – народності, які заселяли Північний Кавказ. Пох.: черкеска, черкеський. Черкаси, -ів, мн. (одн. черкас, -а). Літературне слововживання
  2. черкеси — -ів, мн. (одн. черкес, -а, ч.; черкеска, -и, ж.). 1》 Народність, яка проживає в Карачаєво-Черкеській автономній області Російської Федерації; представники цієї народності. 2》 заст. Загальна назва народностей, які населяли Північний Кавказ; представники цих народностей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. черкеси — Кавказький народ, який живе в Карачаєво-Черкесії (Рос. Федерація); бл. 52 тис., більшість мешкає у Туреччині, Йорданії, Сирії, Ірані (переселилися в 2-ій полов. XIX ст., після поразки антирос. повстання Шаміля); всього бл. 270 тис.; мова черкеська групи кавказьких мов. Універсальний словник-енциклопедія
  4. черкеси — ЧЕРКЕ́СИ, ів, мн. (одн. черке́с, а, ч.; черке́ска, и, ж.). 1. Народність, яка проживає в Карачаєво-Черкеській автономній області РРФСР; представники цієї народності. 2. заст. Словник української мови в 11 томах