1. Словник української мови у 20 томах

чероки

ЧЕРО́КИ, ів, мн.

Індіанці Пн. Америки, що проживають у резерваціях штатів Оклахома та Пн. Кароліна.

[Чероки] в ХІХ ст. утворили племінний союз, відомий як П'ять цивілізованих племен (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чероки — Індіанці Пн. Америки; бл. 47 тис.; в XIX cт. утворили племенний союз, відомий як П'ять цивілізованих племен; до 1906 утримували певну автономію; теп. проживають у резерваціях штатів Оклахома і Пн. Кароліна; власний силабічний алфавіт, мова групи ірокезьких. Універсальний словник-енциклопедія