черпачок

ЧЕРПАЧО́К, чка́, ч.

Зменш.-пестл. до черпа́к.

До джерела була втоптана стежечка, а біля самої води лежав черпачок, зроблений із кори (І. Франко);

Під час розкопок городища Вишнева Гора в одному з жител було знайдено великий горщик із відбитою верхньою частиною, заповнений жовтою торфоподібною масою, в якій лежав маленький дерев'яний черпачок (з наук. літ.);

– На Дніпрі таке дно земснарядом враз би поглибили. А тут землечерпалка – слабенька, з черпачками, хлюп, хлюп... (О. Донченко);

// У знач. прикладки.

Умивалися – старий зливав на руки, а малий підставляв долоні – черпачки (Б. Харчук).