1. Словник української мови у 20 томах

чесання

ЧЕСА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. чеса́ти.

Треба було довго вмовляти його, поки він згодився на вмивання та на чесання (Б. Грінченко);

Потроху вона перейняла чорне убрання і гладке чесання волосся від чоловікової сестри (Леся Українка);

Гребінне чесання виконують на гребенечесальних машинах, кардне – на кардочесальних (з наук.-попул. літ.).

△ (1) Чеса́ння волокна́ – розділення, паралелізація і змішування окремих волокон у прочіс.

При виробленні пряжі з очосів чесання волокна здійснюється на кардочесальній машині, а прядіння по мокрому і сухому способах (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чесання — чеса́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. чесання — -я, с. Дія за знач. чесати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чесання — Розділення волокнистого матеріалу (ск., бавовни, вовни) на окремі волокна, очищення його від засмічуючих домішок та перетворення розпушеної маси на суцільну стрічку; гребінне ч. виконують на гребенечесальних машинах, кардне — на кардочесальних. Універсальний словник-енциклопедія
  4. чесання — Чеса́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. чесання — ЧЕСА́ННЯ, я, с. Дія за знач. чеса́ти. Треба було довго вмовляти його, поки він згодився на вмивання та на чесання (Гр., І, 1963, 277); Потроху вона перейняла чорне убрання і гладке чесання волосся від чоловікової сестри (Л. Укр., III, 1952, 592). Словник української мови в 11 томах