чесність

ЧЕ́СНІСТЬ, ності, ор. ністю, ж.

1. Властивість за знач. че́сний 1, 3.

За розум, добре серце, чесність, щиру пораду й поміч усі люди з Босівки й інших сіл казали, що не знали й не знають луччого [кращого] чоловіка, як Андрій Соловейко (М. Коцюбинський);

Спів Марини чарував чистотою і чесністю її юної душі, щирим уболіванням над долею нещасної дівчини (Л. Дмитерко);

Потебня виріс у сім'ї, де любов до рідного слова і народної поезії були такими ж традиційними, як чесність, принциповість і демократизм (з наук. літ.).

2. Чесна поведінка, чесне, самовіддане ставлення до когось, чогось.

Воронцов дружив з командиром полку, любив його за рішучість та чесність в бою (О. Гончар);

– Я бачив ваші коні, – сухо, зовсім сухо відповів ремонтер, – але завтра я ще уважно перегляну їх і скажу середню ціну. Словом, ви будете мною задоволені. Я звик по-чесному. Чесність – це мій девіз (С. Добровольський).