четвертований
ЧЕТВЕРТО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до четвертува́ти.
Станіслав – краківський єпископ, очолював змову незадоволених центральною владою феодалів проти королівської влади Болеслава Смиливого (1058 –1070). За це з наказу короля був четвертованийц. Католицька церква зачислила Станіслава до сонму святих (із журн.);
// у знач. пред., безос. четверто́вано.
У польському таборі четвертовано кількох козаків (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- четвертований — четверто́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- четвертований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до четвертувати. || четвертовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- четвертований — ЧЕТВЕРТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до четвертува́ти. Словник української мови в 11 томах