четвірка

ЧЕТВІ́РКА, и, ж.

1. розм. Цифра 4.

Написати четвірку;

// Назва якого-небудь предмета, нумерованого цифрою 4 (про автобус, трамвай, тролейбус, спортивну машину і т. ін.).

Їхати четвіркою.

2. Те саме, що чоти́ри 2.

Я вирішив підтягтися, щоб в останньому за цей рік табелі були в мене тільки четвірки й п'ятірки (Л. Смілянський);

– З історії? – здивувався син: – У Василя Петровича менше за “четвірку” ніколи не бувало, а Козерог ще не викликав мене. – Який це Козерог? (Б. Антоненко-Давидович).

3. кого, чого і без дод., розм. Сукупність кого-, чого-небудь, що становить чотири одиниці, чотири однорідні предмети.

Четвірка качат; Четвірка літаків;

// Група людей із 4 осіб.

Наливайко не зовсім довірливо поставився до цієї четвірки втікачів (Іван Ле);

Ось ця четвірка [банда] й ходила по хатах, вимагаючи вогнепальну і холодну зброю (Григорій Тютюнник);

// Четверо коней у запрягу; четверня.

Тут, на березі Золотого Рогу, вже стояла, запряжена четвіркою коней, оббита оксамитами й прикрашена самоцвітами колісниця (С. Скляренко).

4. Гральна карта з чотирма знаками.

Бубнова четвірка;

Піти з четвірки.

5. Чотиривесловий ( з двома парами весел) човен, шлюпка.

На високих стелажах [елінга] лежали акуратно укладені, дбайливо змащені гоночні човни .. Тут були величезні вісімки, важкі й солідні, легкі четвірки і двійки, зовсім маленькі одиночки (В. Собко).