чечітка
ЧЕЧІ́ТКА, и, ж.
1. Невеликий співучий птах родини в'юркових.
На чужині ні дядька, ні тітки, Тілько в саду щебечуть чечітки (П. Чубинський);
На вільхах, на березах можна бачити табунці тихих чечіток – сіреньких пташок з червоним тім'ям (О. Копиленко);
* У порівн. Дядина, як та чечітка, теркоче та вичитує, а дядько коли-не-коли проведе товстим охриплим голосом та й замовкне, та знову проведе... (Панас Мирний);
– Надійка в мене, як чечітка, – погожа, і довірлива. А от Ярина – вже не те (М. Стельмах).
2. Чіткий за ритмом танець із частим постукуванням підошви й каблука об підлогу; мелодія цього танцю.
Ну, заграйте ж, заграйте чечітку, я новенькі підошви зіб'ю, причеплю на манишку лелітку – степову білу квітку мою! (М. Рудь);
* Образно. Під попом заскрипів табурет, а довгі і тонкі, мов дешеві свічки, пальці, що досі втомлено лежали на колінах, заворушилися і затанцювали в нервовій чечітці (В. Речмедін);
Серце билося несамовито, воно то майже замовкало, то зривалось у божевільну чечітку, але Комаренко зараз не звертав на нього уваги (В. Собко);
Його весь час била лихоманка, і страшно було чути, як у безмовності вибивали чечітку неслухняні зуби (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- чечітка — Естрадний (частіше чоловічий) танець, стрімке вистукування підошвами та підборами чіткого ритмічного малюнку. Словник-довідник музичних термінів
- чечітка — чечі́тка 1 іменник жіночого роду, істота птах чечі́тка 2 іменник жіночого роду танець Орфографічний словник української мови
- чечітка — -и, ж. 1》 орн. Невеликий співочий птах родини в'юркових. 2》 Чіткий за ритмом танець із частим постукуванням підошви й каблука об підлогу; мелодія цього танцю. Вибивати чечітку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чечітка — вибива́ти зуба́ми чечі́тку (третяка́). Дрижати, клацаючи зубами (перев. від холоду або переляку). — Ти Гната безп’ятого кликав? — питається біс.— Я! — відповів Терентій, посміхнувся над силу, а сам так зубами чечітку вибиває, що аж вихилитуються вони (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
- чечітка — Чечі́тка, -тки, -тці; -чі́тки, -чі́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чечітка — ЧЕЧІ́ТКА, и, ж. 1. одн. Невеликий співучий птах родини в’юркових. На чужині ні дядька, ні тітки, Тілько в саду щебечуть чечітки (Чуб., V, 1874, 454); На вільхах, на березах можна бачити табунці тихих чечіток — сіреньких пташок з червоним тім’ям (Коп. Словник української мови в 11 томах
- чечітка — Чечітка, -ки ж. Чечетка, Tringilla linaria. Вх. Пч. II. 11. Хоч би уже лупилось курчям, а вилупилась чечітка. Ном. № 13690. Словник української мови Грінченка