чженьцзю
ЧЖЕНЬЦЗЮ́, невідм., с.
Голковколювання і припікання точок тіла.
До ІІІ століття до н.е. відносять класичну китайську працю “Нейцзун” (“Трактат про внутрішнє”), у 18 тогмах викладено медичні відомості того часу, зокрема основи чженьцзю, тобто голковколювання і припікання (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me