чженьцзю

ЧЖЕНЬЦЗЮ́, невідм., с.

Голковколювання і припікання точок тіла.

До ІІІ століття до н.е. відносять класичну китайську працю “Нейцзун” (“Трактат про внутрішнє”), у 18 тогмах викладено медичні відомості того часу, зокрема основи чженьцзю, тобто голковколювання і припікання (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me