1. Словник української мови у 20 томах

чинодрал

ЧИНОДРА́Л, а, ч., розм., зневажл.

Те саме, що чино́вник, чину́ша.

Він був не з тих богатирів, А цілився у генерали... Та надто рано застарів І сам пошився в чинодрали (С. Воскрекасенко);

З жалем, але рішуче ми списуємо в архів такі листи – анонімок не розглядаємо. А могли б разом з автором поборотися за чиюсь честь з бюрократами і чинодралами (з газ.);

Поет знав на ім'я кожного хапугу, казнокрада, чинодрала, що опинились у пеклі, і міг з твердою впевненістю сказати, за які саме гріхи судилось їм вічно кипіти в геєні огненній (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чинодрал — див. пихатий Словник синонімів Вусика
  2. чинодрал — чинодра́л іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  3. чинодрал — -а, ч., розм., зневажл. Те саме, що чиновник 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чинодрал — БЮРОКРА́Т (службова особа, яка, на шкоду суті, неухильно дотримується формальностей у справах, затягаючи їх розв'язання), ЧИНО́ВНИК зневажл., ЧИНУ́ША розм. зневажл., ЧИНОДРА́Л розм. зневажл., КАНЦЕЛЯРИ́СТ зневажл.; КРЮЧКОДЕ́Р розм. заст., КРЮЧО́К розм. Словник синонімів української мови
  5. чинодрал — ЧИНОДРА́Л, а, ч., розм,, зневажл. Те саме, що чино́вник 1. Він був не з тих богатирів, А цілився у генерали… Та надто рано застарів І сам пошився в чинодрали (Воскр., Подивись.., 1962, 14). Словник української мови в 11 томах