1. Словник української мови у 20 томах

чиньба

ЧИНЬБА́, и́, ж., розм.

1. Вичинка, чинення шкіри.

Шкурка за чиньбу не стане (Номис);

Цей ремінь не хлібної чиньби, а пермецької (Сл. Б. Грінченка).

2. перен. Прочухан.

Дав йому доброї чиньби (Номис).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чиньба — чиньба́ іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. чиньба — -и, ж., розм. Вичинка, чинення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чиньба — ВИ́ЧИНКА (оброблення сирої шкури, щоб була придатною для використання), ВИЧИ́НЮВАННЯ, ЧИ́НЕННЯ, ЧИНЬБА́ розм. Вичинка здійснювалася за допомогою природних дубителів (з журналу); Технологія вичинювання шкір; Чинення шкір бардяними концентратами; Шкурка за чиньбу не стане (Словник Б. Грінченка). Словник синонімів української мови
  4. чиньба — Чиньба́, -би́, -бі́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. чиньба — ЧИНЬБА́, и́, ж., розм. Вичинка, чинення. Шкурка за чиньбу не стане (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  6. чиньба — Чиньба, -би ж. 1) Вычинка, выдѣлка. Цей ремінь не хлібної чиньби, а кермецької. Конст. у. Шкурка за Чиньбу не стане. Ном. № 10571. 2) Трепка. Дав йому доброї чиньби. Ном. № 4014. Словник української мови Грінченка