1. Словник української мови у 20 томах

чирва

ЧИ́РВА, ЧЕ́РВА, и, ж., карт.

Масть у гральних картах, позначувана червоним сердечком, а також карта цієї масті.

З-під кущів тільки було чути: – Два вин, пас! три чирви! дві бубни! (І. Нечуй-Левицький);

Якби ж у книжках малювали чирву та бубну, може б і читав... (Остап Вишня);

// Вирізана з дерева прикраса, яка за формою нагадує цю масть.

Посеред хутора – дім під залізом, клуні, повітки, на воротях чирва вирізана, червоною фарбою викрашена (Григорій Тютюнник);

Вона мовчки хитнула головою й тихо зачинила за ним ворота узорні – чирвою (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чирва — чи́рва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. чирва — -и, ж. Масть у гральних картах, позначувана червоним сердечком, а також карта цієї масті. || Вирізана з дерева прикраса, яка за формою нагадує цю масть. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чирва — Чи́рва, -ви (масть у картах) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. чирва — ЧИ́РВА, и, ж. Масть у гральних картах, позначувана червоним сердечком, а також карта цієї масті. З-під кущів тільки було чути: — Два вин, пас! три чирви! дві бубни! (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  5. чирва — Чирва, -ви ж. Масть въ картахъ: черви. КС. 1887. VI. 463. Словник української мови Грінченка