1. Словник української мови у 20 томах

чиргикання

ЧИРГИ́КАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. чирги́кати і звуки, утворювані цією дією.

Іноді з землі чути металеве чиргикання, і наверх вилітає посічений чохол з гранати (Ю. Мушкетик);

Григорій плентався ззаду, а його переслідувало чиргикання пилки та чайчине ячіння, переслідувало довго в тім безконечнім скрипінні снігу (І. Багряний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чиргикання — чирги́кання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. чиргикання — -я, с., розм. Дія за знач. чиргикати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чиргикання — ЧИРГИ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. чирги́кати і звуки, утворювані цією дією. Іноді з землі чути металеве чиргикання, і наверх вилітає посічений чохол з гранати (Мушк., Чорний хліб, 1960, 154). Словник української мови в 11 томах