чирячок

ЧИРЯЧО́К, чка́, ч.

Зменш.-пестл. до чиря́к.

– Чирячок нарве, то я вже й цибульки смажу й ганчірочку тру та й зав'язую (А. Тесленко);

– Але не в цім річ: під шахером-махером я розумію не тільки сконденсоване шахрайство з чорної біржі.., а й типів, подібних до Хлоні. Це ж мініатюрні чирячки на здоровому тілі. Це ж шапочки-невидимки (М. Хвильовий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чирячок — чирячо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. чирячок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до чиряк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чирячок — ЧИРЯЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до чиря́к. — Чирячок нарве, то я вже й цибульки смажу й ганчірочку тру та й зав’язую (Тесл., З книги життя, 1949, 26). Словник української мови в 11 томах