численний
ЧИСЛЕ́ННИЙ, а, е.
1. Який складається з великої кількості кого-, чого-небудь.
Саме перед приїздом Щорса в Сновську був жорстокий бій з численним гайдамацьким загоном, в якому гайдамаки зазнали поразки (С. Скляренко);
До зали ввійшла численна група учасників засідання (М. Трублаїні);
– Дмитро Прокопович і дня не може прожити без шумного й численного товариства (О. Полторацький);
Іноді, замість справжнього диспуту, перед численною аудиторією відбувалося спритно підготоване і розігране інсценування й комедія диспуту (З. Тулуб).
2. Наявний у великій кількості.
Золотий вік польського національного письменства в XVI в. .. характеризується численними перекладами (І. Франко);
Під садом починалися численні стежки, якими були пописані всі гори понад Дніпром (Л. Смілянський);
Небо заступали хмари. Вони насувалися з заходу, закриваючи собою численні зорі (А. Шиян);
// Взятий у значній кількості, за багатьма показниками.
Численні дані Тростянецької контрольно-насінної лабораторії свідчать про те, що серед багатьох причин, які зумовлюють низьку схожість насіння, основною є надмірний вміст у ньому вологи (з наук. літ.);
// Який ставили, провадили не раз.
Численні спостереження вчених показали, що інтенсивні шуми дуже шкідливі для здоров'я (з наук.-попул. літ.);
// Який відбувається, надходить, трапляється через короткий проміжок часу; частий.
Маєток серед численних спалахів засяяв своїми білими колонами (О. Гончар);
Він [І. Франко] пильно стежив за боротьбою чехів з австрійським урядом і сам брав у ній участь численними виступами в пресі (із журн.).
Значення в інших словниках
- численний — 1. Яку лексему краще вжити – численний чи багаточисленний? Прикметника багаточисленний (багаточисельний) у нашій літературній мові взагалі немає. Це калька з російського многочисленный. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- численний — Великий числом <�кількістю>; (- запити) неодноразовий; (гурт) чималий, широкий; (- дощі) частий. Словник синонімів Караванського
- численний — [чиеслен:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
- численний — числе́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- численний — -а, -е. 1》 Який складається з великої кількості кого-, чого-небудь. 2》 Наявний у великій кількості. || Взятий у значній кількості, за багатьма показниками. || Якого ставили, провадили не раз. || Який відбувається, надходить, трапляється через короткий проміжок часу; частий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- численний — ВЕЛИ́КИЙ (який перевищує інші подібні кількістю), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ЗНАЧНИ́Й, ЧИСЛЕ́ННИЙ, СЕРЙО́ЗНИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ПРЕВЕЛИ́КИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., НЕЗЛІЧЕ́ННИЙ підсил., НЕЗЛІЧИ́МИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- численний — Числе́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- численний — ЧИСЛЕ́ННИЙ, а, е. 1. Який складається з великої кількості кого-, чого-небудь. Найширшу базу національно-визвольного руху становить селянство — найбільш численний і найбільш пригноблений клас в колоніальних і залежних країнах (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах
- численний — Численний, -а, -е Многочисленный. Желех. Словник української мови Грінченка