1. Словник української мови у 20 томах

чистильник

ЧИСТИ́ЛЬНИК, а, ч.

1. Той, хто професійно займається чисткою чого-небудь.

Свою належність до вільної корпорації чистильників взуття Сашко мусив старанно приховувати (Ю. Смолич);

Портрет дівчинки, що продає квіти... Хлопчик – чистильник взуття... Самотній перехожий на безлюдній ранковій вулиці... Вбогий ландшафт передмістя... Все це – Париж Бастьєна Лепажа (М. Слабошпицький).

2. спец. Пристрій для чищення чого-небудь.

Чистильник конвеєра.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чистильник — чисти́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. чистильник — -а, ч. Той, хто професійно займається чисткою чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чистильник — ЧИСТИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто професійно займається чисткою чого-небудь. Свою приналежність до вільної корпорації чистильників взуття Сашко мусив старанно приховувати (Смолич, V, 1959, 17). Словник української мови в 11 томах