чистоплотний

ЧИСТОПЛО́ТНИЙ, а, е.

1. Чистий, охайний.

Свій дарунок він хотів зберегти чистоплотним, притискував хліб одною рукою до живота, а другою одганяв мух, що так і нализалина нього (Григорій Тютюнник).

2. перен. Порядний.

Чистоплотні люди.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чистоплотний — див. опрятний, франт, приличний, елегантний Словник чужослів Павло Штепа