чистосердечність

ЧИСТОСЕРДЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. чистосерде́чний.

Чистосердечність киргізів, їх дитяча простота і довірливість приваблювали Шевченка (з газ.);

Він добре розумів чистосердечність Іллюші, навіть в душі приєднувався до його слів (Ю. Бедзик).