1. Словник української мови у 20 томах

чистючка

ЧИСТЮ́ЧКА, и, дав. і місц., ці, ж., розм.

Жін. до чистю́к.

Галя була зроду чепурна та чистючка, як і її мати. В покоях було гарно прибрано (І. Нечуй-Левицький);

Чистенька невеличка світлиця аж лисніла в майському теплому світі, що лився через вікна й грав на чистій, недавно помальованій підлозі. Галя була зроду чепурна та чистючка, як і її мати. В покоях було гарно прибрано (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чистючка — чистю́чка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. чистючка — -и, розм. Жін. до чистюк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чистючка — ЧИСТЮ́ЧКА, и, ж., розм. Жін. до чистю́к. Галя була зроду чепурна та чистючка, як і її мати. В покоях було гарно прибрано (Н.-Лев., І, 1956, 605). Словник української мови в 11 томах
  4. чистючка — Чистючка, -ки ж. Чистуха, чистоплотная. Словник української мови Грінченка