1. Словник української мови у 20 томах

чихання

ЧИХА́ННЯ, я, с., рідко.

Дія за знач. чиха́ти і звуки, утворювані цією дією.

Весь партер і ложі бенуара буквально затаїли подих. Навіть хто мав бронхіт чи астму, навіть ті вирішили загинути, не подаючи ні кашлю, ні чихання (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чихання — чиха́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. чихання — -я, с., рідко. Дія за знач. чихати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чихання — ЧИХА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. чиха́ти і звуки, утворювані цією дією. Весь партер і ложі бенуара буквально затаїли подих. Навіть хто мав бронхіт чи астму, навіть ті вирішили загинути, не подаючи ні кашлю, ні чихання (Довж., І, 1958, 167). Словник української мови в 11 томах