членувати
ЧЛЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що.
Ділити, розділяти що-небудь суцільне, єдине на окремі частини.
Та ось колій приготувався членувати тушу. Довгий ніж як був – весь, по саму колодочку, втопився в дугасту спину “поліщука”, і всі присутні завмерли... (А. Іщук);
// перен. Розбивати на основні складові елементи.
Кожний читець обов'язково має навчитися правильно членувати мову логічними паузами (з навч. літ.);
Членувати слово на морфеми.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- членувати — кн., у. паювати; З. П. ділити <�на частини>, поділяти; п! РОЗТИНАТИ. Словник синонімів Караванського
- членувати — членува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- членувати — -ую, -уєш, недок., перех. Ділити, розділяти що-небудь суцільне, єдине на окремі частини. || перен. Розбивати на основні складові елементи. Членувати слово на морфеми. Великий тлумачний словник сучасної мови
- членувати — ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- членувати — ЧЛЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Ділити, розділяти що-небудь суцільне, єдине на окремі частини. Та ось колій приготувався членувати тушу. Словник української мови в 11 томах