1. Словник української мови у 20 томах

чмихнути

ЧМИ́ХНУТИ, ну, неш, док.

1. Однокр. до чми́хати.

Паровоз чмихнув і зупинився (С. Чорнобривець);

Трактори чмихнули востаннє, засопли й зупинились (О. Донченко);

З тим песиком бігають діти в степ мишей ловити .. Песик нюхне сюди-туди, чмихне і вже, дивись, упав на передні лапи (А. Хорунжий);

Перегуда незадоволено чмихнув, перехилив свою чарку (В. Кучер);

Тимко чмихнув у рукав, але не від розповіді Гаврила, а з того смішного виразу обличчя Юлі, яка слухала це оповідання з надзвичайною цікавістю (Григорій Тютюнник);

Єшевський побачив: Марія Олександрівна ледь стрималась, щоб не чмихнути, коли на ношах у кріслі винесли папу – невеличкого, з круглим байдужим, навіть добродушним обличчям. – Наче пиріг! – шепнула Марія (О. Іваненко).

2. розм. Швидко проскочити куди-небудь, непомітно піти, зникнути.

Це вже таки було страшно слухати. Дехто вже поглядав і на двері, щоб чмихнути в потрібну хвилину (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чмихнути — див. тікати Словник синонімів Вусика
  2. чмихнути — чми́хнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. чмихнути — -ну, -неш, док. 1》 Однокр. до чмихати. 2》 розм. Швидко проскочити куди-небудь, непомітно піти, зникнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чмихнути — ПИ́РСКАТИ (вибухати раніше стримуваним сміхом), ПИ́РХАТИ, ПРИ́СКАТИ розм.; ПО́РСКАТИ (перев. із сл. сміх, регіт); ЧМИ́ХАТИ розм., ФИ́РКАТИ розм. (стиха, потай). — Док.: пи́рснути, пи́рхнути, при́снути, порсну́ти, чми́хнути, фи́ркнути. Словник синонімів української мови
  5. чмихнути — ЧМИ́ХНУТИ, ну, неш, док. 1. Однокр. до чми́хати. Паровоз чмихнув і зупинився (Чорн., Визвол. земля, 1959, 117); Трактори чмихнули востаннє, засопли й зупинились (Донч., І, 1956, 92); З тим песиком бігають діти в степ мишей ловити.. Словник української мови в 11 томах
  6. чмихнути — Чми́хнути, -ну, -неш гл. одн. в. отъ чмихати. Фыркнуть, подуть. То муцик, вирвавшись на двір, на голос гончих одізвався, чмихнув, завив, до них озвався. Котл. Ен. IV. 44. Фыркнуть отъ смѣха. Сим. 192. Словник української мови Грінченка