чмур
ЧМУР, а, ч., діал.
1. Зморшок.
Гриб-чмур.
2. перен., зневажл. Про людину.
Знову – вкотре вже – зарікавсь у думці: ніколи більше не завдаватиме горя та прикрощів мамі, не буде її тиранити більш! Можна ж таки примусити себе по-людському жити, без того, щоб, як чмур який-небудь, зі зброєю на дівчат накидатись: “Касу давай! (О. Гончар);
Хлопець занепокоєно оглянувся, чомусь помацав живіт. – Кім, що прочирикав цей чмур? – запитав стурбовано. – Хіба без апендицита [апендициту] (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чмур — див. дурний; жорстокий Словник синонімів Вусика
- чмур — чмур 1 іменник чоловічого роду зморшок діал. чмур 2 іменник чоловічого роду, істота про людину діал., зневажл. Орфографічний словник української мови
- чмур — -а, ч., діал. Зморшок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чмур — ЗМО́РШОК (їстівний гриб), ЗМО́РШКА, СМОРЧО́К діал., ЧМУР діал., СМОРЖ діал., СМОРЖА́Й діал., СМОРЖО́К діал., СМОРЧ діал. Словник синонімів української мови
- чмур — ЧМУР, а, ч., діал. Зморшок. Словник української мови в 11 томах