чобаник

ЧОБА́НИК, а, ч., діал.

Плиска.

Грайливий чобаник.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чобаник — -а, ч., орн., зах. Трясогузка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. чобаник — Чобаник, -ка м. Трясогузка, Motacilla. Вх. Зн. 81. Словник української мови Грінченка