човпти
ЧОВПТИ́, пу́, пе́ш, недок., розм.
1. Іти в одному напрямку, важко переступаючи ногами; плентатися.
Човпе старий селом (Сл. Б. Грінченка);
– У нас зіпсувався паровоз під бронепоїздом, негайно одремонтувати! – Переляканий майстер сюди-туди, а тут наш Юхимович човпе (П. Панч);
Чудно їй: прийшла до них Текля на обійстя – й чомусь проситься до хліва, а не до хати. О, й сама вже човпе до хліва. Може, ховається від когось чи злякалася чогось? (Є. Гуцало).
2. кого. Те саме, що би́ти 2.
Човпуть його, мов дурного (Номис).
3. що, перен. Повторювати, перев. завчаючи щось напам'ять;
// Багато читати.
Вона виписувала “Собрание иностранных романов” і зранку до вечора човпла цілі здоровецькі томи французьких романів (І. Нечуй-Левицький);
// коло кого – чого. Зосереджувати увагу на комусь, чомусь.
Заклопотана, вона забула за поведінку синову, рукою махнула на думи свої невеселі і все човпла коло однієї думки: хліб (Г. Косинка).
Значення в інших словниках
- човпти — Повторювати, товкти, товкмачити, (напам'ять) зудити; (романи) читати запоєм; (кого) лупцювати, дубасити; (коло чого) зосереджуватися на чому. Словник синонімів Караванського
- човпти — див. бити; іти Словник синонімів Вусика
- човпти — човпти́ дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- човпти — Плести язиком Словник застарілих та маловживаних слів
- човпти — -пу, -пеш, недок., розм. 1》 неперех. Іти, важко переступаючи ногами; плентатися. 2》 перех. Те саме, що бити 2). 3》 перех., перен. Повторяти, перев. завчаючи щось напам'ять. || Багато читати. || коло кого – чого. Зосереджувати увагу на комусь, чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- човпти — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
- човпти — Човпти́, човпу́, -пе́ш, -пу́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- човпти — ЧОВПТИ́, пу́, пе́ш, недок., розм. 1. неперех. Іти, важко переступаючи ногами; плентатися. Човпе старий селом (Сл. Гр.); — У нас зіпсувався паровоз під бронепоїздом, негайно одремонтувати!... Словник української мови в 11 томах
- човпти — Човпти́, -пу́, -пе́ш гл. 1) Колотить, бить. Човпуть його, мов дурного. Ном. № 6217. 2) Твердить, повторять одно и то-же. Чоловік одно човпе. Чуб. II. 538. Все човпеш, що ти зав'язав мені світ. Левиц. Пов. 77. 3) Плестись, тащиться. Човпе старий селом. Драг. 179. Словник української мови Грінченка