чоловіколюбний
ЧОЛОВІКОЛЮ́БНИЙ, ЧОЛОВІКОЛЮБИ́ВИЙ, а, е.
Який виявляє любов до людей.
Джерела веселості тої, що пливе з доброго, чоловіколюбного серця .. в лиці нового нашого вчителя ми не завважили ані сліду (І. Франко);
І це – поет [Шекспір] 16 віку? Де ж поети нашого віку віку, чоловіколюбивого, віку цивілізованого? (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Чоловіколюбний — див. Бог Словник синонімів Вусика