чоп

ЧОП, у, ч., іст.

Частина особливого призначення для боротьби з бандитизмом.

Вчився [П. Качура] у церковнопарафіяльній школі, а вже після Жовтня закінчив семирічну школу, був бійцем ЧОПУ (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Чоп — Чоп іменник чоловічого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови
  2. Чоп — М. у Закарпатській обл., 10 тис. мшк.; підприємства будівельних матеріалів, легкої промисловості; залізнично-шосейний вузол; контрольно-пропускний пункт на кордоні з Угорщиною та Словаччиною. Перша згадка 1281. Універсальний словник-енциклопедія
  3. чоп — Чоп, -па м. Рыба Lucioperca volgensis. Браун. 22. Словник української мови Грінченка