чопанці
ЧО́ПАНЦІ, ів, мн. (одн. чо́панець, нця, ч.) розм.
Тапочки.
Вітер перекочує у дворі лікарняні бланки для рецептів, шматки марлі, порожні коробки від ліків, валяються загублені хворими чопанці (В. Яворівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чопанці — див. капці Словник синонімів Вусика