чоповець

ЧО́ПОВЕЦЬ, вця, ч., іст.

Боєць частини особливого призначення.

І от прийшли... – ще схід не зазорів, І гримнули обрізи із ярів, І чоповець впустив на землю щуп, Не скрикнувши, коневі впав на круп (І. Муратов).