1. Словник української мови у 20 томах

чорнений

ЧО́РНЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до чорни́ти.

У Києво-Печерському історико-культурному заповіднику зберігається срібна оправа 1731 р. з тавром анонімного майстра (AS), яка має під клеймами чорнене тло з трав'яним узором (з наук. літ.);

Більшість дукатів однобічна, на деяких – чорнене зображення на дуже випуклій круглій накладці (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорнений — чо́рнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. чорнений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до чорнити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чорнений — ЧО́РНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до чорни́ти. Словник української мови в 11 томах