1. Словник української мови у 20 томах

чорноголовець

ЧОРНОГОЛО́ВЕЦЬ, вця, ч. (перев. мн. чорноголо́вці, ів), заст.

Те саме, що чорнобри́вець³.

Були тепер у неї [Мотрі] й чоботи добрі чорноголовці, плахти й дерги дорогі (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорноголовець — чорноголо́вець іменник чоловічого роду чобіт, що має кольорову халяву і чорний передок рідко Орфографічний словник української мови
  2. чорноголовець — -вця, ч. (перев. мн. чорноголовці, -ів), заст. Чорнобривець (див. чорнобривець III). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чорноголовець — ЧОРНОГОЛО́ВЕЦЬ, вця, ч. (перев. мн. чорноголо́вці, ів), заст. Чорнобривець ( див. чорнобри́вець³). Були тепер у неї [Мотрі] й чоботи добрі чорноголовці, плахти й дерги дорогі (Мирний, II, 1954, 250). Словник української мови в 11 томах
  4. чорноголовець — Чорноголо́вець, -вця м. = чорнобривець 4. Вас. 162. Чоботи добрі, чорноголовці. Мир. ХРВ. 343. Словник української мови Грінченка