чорногузик
ЧОРНОГУ́ЗИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до чорногу́з.
Один хлопчик сказав, що чорногузика в живому кутку вона, коли чергує, не годує, бо їй страшно (О. Іваненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чорногузик — чорногу́зик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- чорногузик — -а, ч. Зменш.-пестл. до чорногуз. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чорногузик — ЧОРНОГУ́ЗИК, а, ч. Зменш.-пестл. до чорногу́з. Один хлопчик сказав, що чорногузика в живому кутку вона, коли чергує, не годує, бо їй страшно (Ів., Вел. очі, 1956, 53). Словник української мови в 11 томах