чорноліс

ЧОРНО́ЛІС, у, ч.

Те саме, що чорнолі́сся.

Грім прогримів над чорнолісом (Л. Первомайський);

Він розпачливо хапався за думку про Бога, але з жахом відчував, що в цій землі не помагає навіть Бог, бо він чи то втонув у бездонних болотах, чи заблукав на манівцях між чорнолісами, чи був розметений свавільними могутніми ріками (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорноліс — чорно́ліс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. чорноліс — -у, ч. Те саме, що чорнолісся. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чорноліс — ЧОРНО́ЛІС, у, ч. Те саме, що чорнолі́сся. Грім прогримів над чорнолісом (Перв., З глибини, 1956, 261). Словник української мови в 11 томах