чорнолісся
ЧОРНОЛІ́ССЯ, я, с.
Листяний ліс.
Вітер шарпає верхів'я чорнолісся, п'янко духмянить доспілою суницею (М. Стельмах);
Закричали сови в чорноліссі, йшов синій вечір і вів за собою сліпу матір свою – ніч (В. Гжицький);
Вони швидко вихопилися нагору і з глухим, грізним квоктанням – кху-кху! – ринули до Золотих воріт. Майже одночасно від Кудрявця, розлогого яру, порослого густим чорноліссям, долинули такі ж самі вигуки. Київ був оточений з півдня і з півночі (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чорнолісся — див. чорний Словник синонімів Вусика
- чорнолісся — чорнолі́сся іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- чорнолісся — -я, с. Листяний ліс. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чорнолісся — ЧОРНОЛІ́ССЯ, я, с. Листяний ліс. Вітер шарпає верхів’я чорнолісся, п’янко духмянить доспілою суницею (Стельмах, II, 1962, 389); Закричали сови в чорноліссі, йшов синій вечір і вів за собою сліпу матір свою — ніч (Гжицький, Опришки, 1962, 230). Словник української мови в 11 томах