1. Словник української мови у 20 томах

чорномордий

ЧОРНОМО́РДИЙ, а, е.

1. Який має чорну шерсть на морді; з чорною мордою.

Чорноморда корова;

Цей чудовий приплід складався з двох рудих чорномордих псів (з навч. літ.).

2. розм. Те саме, що чорнови́дий.

Я бачу крізь листя каштана, як вилазить з кабіни [крана] отой чорномордий, що скалив зуби (В. Речмедін).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорномордий — див. чорний Словник синонімів Вусика
  2. чорномордий — чорномо́рдий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. чорномордий — -а, -е. 1》 Який має чорну шерсть на морді; з чорною мордою. 2》 розм. Те саме, що чорновидий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чорномордий — ЧОРНОВИ́ДИЙ, ЧОРНОЛИ́ЦИЙ, ЧОРНОМО́РДИЙ розм., ЧОРНОПИ́КИЙ розм. (Префект:) Ми самі на варварів якихсь перевернулись, навчившись "африканської латині" від чорновидих "римських громадян" (Леся Українка); Усе химерне до дрібниць: .. Словник синонімів української мови
  5. чорномордий — ЧОРНОМО́РДИЙ, а, е. 1. Який має чорну шерсть на морді; з чорною мордою. 2. розм. Те саме, що чорнови́дий. Я бачу крізь листя каштана, як вилазить з кабіни [крана] отой чорномордий, що скалив зуби (Речм., Твій побратим, 1962, 37). Словник української мови в 11 томах