чорнопис

ЧОРНО́ПИС, у, ч., поет.

Темрява.

* Образно. А коли в чорнопис ночі молодик, немов апостроф, Прокрадавсь, аби пом'якшить м'ятний перехлюп ріки, – на освітлених фіранках бачив я вже тільки профіль, .. тільки профіль бачив я зоддалеки (Б. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me