чорнопис
ЧОРНО́ПИС, у, ч., поет.
Темрява.
* Образно. А коли в чорнопис ночі молодик, немов апостроф, Прокрадавсь, аби пом'якшить м'ятний перехлюп ріки, – на освітлених фіранках бачив я вже тільки профіль, .. тільки профіль бачив я зоддалеки (Б. Олійник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me